
Бухарест точно не належить до міст, де я б хотів жити.
Місто явно переживає свої ненайкращі часи. Величезна будівля парламенту, інші помпезні урядові будівлі поряд явно свідчать про імперські амбіції і мрії про Велику Румунію..
архітектура 19 століття..
Вірменський собор (така собі протилежність львівського)..
всякі цікавинки..
гарні, малолюдні парки..
і разом з цим навпроти парламенту і на сусідніх вулицях гори сміття (деякі з них облюбували вуличні коти і собаки або просто бездомні)
майже всі будинки в центрі міста обмальовані надписами типу “fuck you” або ж просто незрозумілими каракулями..
довершують картину розгромлені телефонні комірки..
і це не поодинокі випадки. ці артефакти по всьому місту. майже кожен будинок обписаний (принаймні в центрі) і більшість телефонних комірок розбиті, щоправда самі телефони працюють..
також в нас були певні проблеми з добуванням їжі. тут є тільки 2 види закладів громадського харчування: 1) заклади типу “шаурма-кебаб”, 2) гламурні досить дорогі ресторанчики. бюджетні харчевні типу Пузатої хати відсутні взагалі. і от зайшли ми врешті в дорогу гламурну кнайпу, принесли нам їдло, Зіна пробує суп з фрикадельками і каже:”Коханий, якщо я коли-небудь почну так готувати, вбий мене!!!” Я пробую свину відбивну:”Кохана, якщо ти будеш так готувати, я за себе не ручаюсь!”
Отож з Бухарестом ми прощались без особливих сентиментів. виїхали вчора зранку і вже в обід прибули в Софію. привіт, Болгаріє!..
нічого не скажеш, Бухарест – місто контрастів… а парламентський будинок досить помпезний – там я не проти пожити)
вам потрібно щось робити сервером – сторінки неймовірно довго завантажуються
то мабуть були тимчасові проблеми. вже все ок. дяки за дзвіночок 🙂
Справді місто контрастів!!! І це Євросоюз???
так. ми теж були дуууже здивовані