‘Вірменія’ Category

  1. Хмари, веселка, Горіс та печери в Хндзореску.

    Вересень 26, 2012 by Zina

    Нарешті в нас дійшли руки й інші частини тіла написати про подорож Карабахом…

    Останній шматок дороги до Карабаху проходив через залите дощем симпатичне місто Горіс, що з усіх сторін оточене зеленими пагорбами всипаними шматками скель. В вечірніх променях над містом з’явилась веселка схожа на міст між двома схилами.


    (more…)


  2. Хто такі Єзіди?

    Вересень 14, 2012 by Zina

    Перша наша зустріч з цим дивним народом відбулась ще два роки тому в наш перший приїзд в Вірменію. Але тоді поспілкуватись докладно не вийшло – в наметі були лише жінки та діти, що не знали ні російської, ні англійської… Тож замість розмови і знань ми отримали смачну міцну каву з цукерками і провідницю до розсипів кам’яних брил на схилі вулкану Аждаак з петрогліфами.

    Цього разу на схилі вулкану Араґац справи пішли краще. Серед розмов за чаркою коньяку ми повільно підбирались до тем, що нас цікавлять. Власне хто такі єзіди, звідки вони і взагалі…

    (more…)


  3. Пісня про ХАШ!

    Вересень 13, 2012 by Zina

    О ХАШ, души армянской порожденье
    ти економии виденье
    и призрак дивной простоты!
    ти с чесноком подобен чуду
    и, я кривить душой не буду,
    раз испитав такой екстаз
    решусь навряд ли еще раз
    отведать сее откровенье!

    Богдан вже згадував про цей, не побоюсь такого слова, шедевр кавказької кухні, більш того перший раз ми зачули про нього ще два роки тому. Тоді водій, що нас віз, схвильовано закотив очі й сказав: ХАШ-Ш-Ш-Ш. А потім примружившись розказав, що їсти його треба з самісінького ранку в ресторані на березі озера Карі, випити горілочки й ще день відпочивати. Бо ХАШ то не просто їжа, то ПРОЦЕС! Тож ми були заінтриговані до втрати свідомості таким рекламними трюком, і ось, через два роки ми стоїмо на цій землі обітованій ХАШу… й проходимо повз заповідний ресторан й твердо йдемо далі. Година пізня, а ще до Єревану треба доїхати… Тож не звертаючи уваги на солодкувато-м’ясні запахи, що висіли в повітрі й завзято лоскотали нам ніздрі, йдемо вниз дорогою.

    (more…)


  4. Похід на Араґац. День третій

    Вересень 13, 2012 by Bogdan

    Як я вже писав, кратер Араґацу досить великий і глибокий, всипаний лавою розміром від дрібненької сипухи до велетенських валунів, порізаний рівчаками від талої з сніжників води. Краї його підіймаються нерівномірно, утворюючи чотири височенні скелі, донизу всипані сипухою. Ці скелі і є чотири вершини Араґацу, названі відповідно до чотирьох напрямків, в яких вони розташовані.

    Майже кругова панорама нижче знята на перемичці між Східною (крайня зліва) та Західною (крайня справа) вершинами вже під час спуску з гори. На дальній стіні кратера видно також Північну вершину, вона і є найвища в масиві, та її меншу Західну сестру.
    [photonav url=’http://wj.in-love-travel.com/wp-content/uploads/2012/09/aragats-panorama.jpg’ mode=’move’ popup=’none’ animate=” container_width=” container_height=’480′]
    (more…)


  5. Похід на Араґац. День другий.

    Вересень 12, 2012 by Bogdan

    Тож прокинувшись вже не зовсім зранку, ми швидко зібрали речі, поки ніхто ще не почав ловити обіцяного на вечерю барана. Попрощавшись з чабанами, ми рушили в дорогу. Для початку нам потрібно було спуститись в долину річки Ґехарот, й рухатись далі ущелиною аж до самого кратера, ближні стіни якого вже маячили далеко попереду.

    (more…)


  6. Похід на Араґац. День перший.

    Вересень 11, 2012 by Bogdan

    Похід на Араґац. День перший.

    Після того, як ми місяць роз’їжджали Вірменією й Карабахом, в нас тут залишилась одна остання справа – піднятись на найвищу вершину цієї країни – вулкан Араґац. Взагалі вірменські гори для нас з Зіною знакові. Саме тут два роки тому ми здійснили перше сходження на вершину поза межами України. Тоді це був Аждаак (3597 м), теж вулкан, зрештою в Вірменії всюди вулкани, таке воно Вірменське нагір’я. Зараз завдання перед нами стояло складніше і вище, це ж наш перший чотиритисячник!
    Aragats
    (more…)


  7. А тим часом…

    Серпень 6, 2012 by Bogdan

    Позавчора біля полудня наша дружня команда у складі мене, Зіни й нашого друга Романа з Архангельська успішно піднялась на найвищу вершину Вірменії – вулкан Арагац (4090 м.)

    Розповідь з фотографіями читайте в нашому блозі вже скоро 🙂




  8. Зорац Карер або вірменський стоунхендж

    Липень 31, 2012 by Zina

    – У нас в Дилижане кран открываешь – вода течет.
    Второе место в мире занимиет.
    – А первое где? В Ериване?
    – Нет. В Сан-Франциско.
    “Мимино”

    За час подорожі Вірменією нам не раз довелось переконатись, що всі репліки з фільму “Міміно” написані не на рівному місці. В місцевих мешканців і дійсно присутнє добряче хизування власною країною: так фрукти тут найсмачніші, споруди – найдревніші, міста – найкрасивіші, а християнство вони як державну релігію прийняли першими в історії. З останнім твердженням посперечатись важко, а от щодо всіх інших…

    …То зазвичай стверджують так самі вірмени та вірменські вчені. За нашим досвідом з цього приводу сперечатись з місцевими мешканцями не варто. Вони лише розпалюються й починають далі вже на підвищених тонах хвалити власну країну, землю та її багатства. Тож ми пропонуємо вашій увазі найдревнішу обсерваторію (за версією тутешніх істориків) – Зорац Карер.


    (more…)


  9. Монастир Татев

    Липень 26, 2012 by Zina

    Якщо ви в Вірменії спитаєте, куди варто поїхати й що подивитись окрім Севана, перше що вам порадять – Татев. І дійсно монастир заснований на скелястому вигині каньйону заслуговує на увагу. Перша церква, збудована на місці монастиря датована четвертим століттям. А з восьмого століття Татев став резиденцією єпископа Сюніку, золотий вік монастиря починається з 1087 року, коли був освячений собор Богородиці.

    (more…)


  10. Тропічний водоспад біля села Шакі

    Липень 25, 2012 by Zina

    Наша перша зупинка в найпівденнішій вірменській провінції Сюнік – водоспад поруч з селом Шакі.  Висота водоспаду, як для Кавказу, порівняно невелика – 18 метрів. Але спадає він кількома широкими потоками, на яких веселкою виграє сонячне проміння – незабутнє видовище.

    (more…)