‘Лаос’ Category

  1. Похід на лаоський ринок

    Грудень 23, 2012 by Zina

    Вештаючись від країни до країни з цікавістю досліджуєш об’єкти які несуть на собі печатку місцевого колориту, ті де можна доторкнутись до справжнього народного життя в його незаплямованій туристичними послугами красі. Для нас таким показовим місцем стали продуктові базари. Тут є можливість хоча б на мигах поспілкуватись з місцевим населенням, ознайомитися з кулінарною традицією, поїсти, розважитись і, звісно, подивитись на всілякі незвичні штуки. Тож Лаоський базар в Луан Намта.

    (more…)


  2. Луан Намта. В облозі п’явок чи хто заклав нас копам

    Грудень 22, 2012 by Zina

    Серед білого дня містом ходять лаоски зі здоровенними кошиками, вони продають коренеплоди, фрукти і інший дріб’язок. Разом з ними на легкі туристичні гроші полюють жіночки, що продають старі колоніальні монети і сувенірні браслетики. Спочатку вони пропонують браслетик, а коли ти щиро відмовляєшся підсуваються ближче, роблять хитре обличчя і показують чергову карколомну лаоську пантоміму. Сюжет її такий: “ясно, що ти, соколе, не хочеш цих браслетиків. Ти хочеш пихнути!)))Конопля? Гашиш? В нас знайдеться…” Від їх посмішок стає моторошно і якось особливо важко відмовитись. Та кобіти не наполягають, тут тусить стільки туристів, що без заробітку вони не зостануться.

    (more…)


  3. Луан Намта. Як переконати стоматолога не рвати зуб!

    Грудень 21, 2012 by Zina

    В густих бузкових сутінках, оповиті запахом спаленої рисової соломи, ми в’їхали в наше перше лаоське місто. Зачувши слово “місто” я почала швидко крутити головою на всі боки. Та, хоч вбий, міста не побачила. Наші, звиклі до Китайських масштабів, голови відмовлялись усвідомлювати, що оці невеличкі бамбукові будиночки і є містом та ще й великим адміністративним центром.

    (more…)


  4. по листам трудящихся №2

    Грудень 20, 2012 by Bogdan

    Тут наш друг з Мінська Дзен видав на-гора наступну порцію запитань, які разом з відповідями тут і опублікуємо:

    Дзякуй, Багдане! Моцна ўражвае прыклад кітайскай візы.
    Пра вайфаі ў прынцыпе было зразумела – але вось блін знайсьці іх у Менску не на шмат прасьцей за тыя гобі..
    Значыцца вы паклалі амаль усе грошы на картку (яку?) і швэндаецеся з памяняным у якім цывільным месцы мінімумам да наступнага цывільнага месца, дзе можна зноўку памяняць.
    Хостынг сайту зьдзівіў. Я думаў ён даўно пакрываецца рэклямай ды пісанінай на замову.
    Не хапае любога прыкладу паездкі-пражываньня між пунктамі Ахмантарабан – Бэндэ-уйчы. Ціпа ў Ахмантарабане начавалі на канапе сёрфэраў, таму бясплатна, елі тройчы за два дні ў кафэшцы – 25 баксаў, на гарадзкі аўтобус – 2 баксы; потым ехалі бясплатна на фурах і мулах да Бэндэ-уйчы 4 дні-5 начэй. Начавалі ў намёце 1 раз, у матэлях два разы (10 і 20 баксаў), у сялян-пастухоў 2 разы; елі у матэлях 4 разы (10 + 3 баксаў і бясплатна + 5баксаў). Саўна 6 баксаў. Віза 20 баксаў; узятка паліцэйскаму 10 баксаў, уласьнік рэстарацыі падараваў 30 баксаў.
    Дзесьці раз-пораз вы часткова пра гэта пісалі – але як будзе час, калі ласка, вазьміце ўзгадайце любы паказальны адцінак шляху, ці вазьміце сьвежы, і раскажыце вось так падрабязна О:-)
    Такі да – пра “няма грошай” цікава Хаця гэта сапраўды трэба ўмець, і наўрадці можна навучыцца
    ну і гэта.. добрай раніцы!

    Отже почнемо!
    (more…)


  5. По листам читачів)))

    Грудень 18, 2012 by Bogdan

    Тут наш друг Дзен з Мінська в коментарях задав чимало запитань, на які, мабуть варто відповісти окремою публікацією.
    Щоб не переповідати запитання просто процитую його коментар:

    Багдан ды Зіна!
    Ну вось добра тут хоць нешта растлумачана, але вазьміце калі ласка й напішыце нармальна падрабязна зразумела –
    – з дапамогай чаго канкрэтна рашыліся на гэткае падарожжа;
    – і на якое гэткае, надпісу “в Азію” спачатку не было, якая Азія ёсьць мэтай і ці канчатковай;
    – адкуль бяруцца грошы (350 на месяц гэта добра калі едзеш на 3 месяцы – а вы ўжо недзе шлындаеце больш за год і спыняцца не зьбіраецеся; нават калі вы здаеце кватэру – вы ўзялі грошы за год наперад? ці дзе як вы іх атрымліваеце ў сваіх пустэдьнях гобі?)
    – якія такія падпрацоўкі, на якіх вы аказваецца зарабляеце, чаму я пра іх першы раз словы бачу, колькі вас чытаў – ні разу не было нічога такога (хаця вядома прачытаў ня ўсё, але.)
    – ну і ўсялякія іншыя падрабязнасьці – адкуль у пустэльнях Гобі ў вас пастаянна халяўны нэт; як такі бяруцца візы, на якія чамусьці седзячы ў Менску-Кіеве трэба здаваць кіпу дакумантаў ў амбасаду й чакаць пару тыдняў, а ў пустэльнях гобі іх раздаюць на мяжы першым стрэчным; ды іншыя бытавыя падрабязнасьці.
    Ёлыпалы, ЗіБагда-ны – расказвайце ж больш падрабязна зразумела, а ня толькі фоткі прыгожыя фоткайце!

    Мабуть, питання цікаві, тому постараюся відповісти…
    (more…)


  6. Експрес Китай – Індокитай

    Грудень 17, 2012 by Bogdan

    З Ліцзяна до Куньміня ми повернулися на наступний же день. Причина такого поспіху – термін дії наших китайських віз добігав до кінця, й нам треба було швидко вирішувати чи продовжувати їх чи залишати країну й рухатись далі на південь.

    За те щоб залишитись в Піднебесній ще на місяць-другий виступав той факт, що в Китаї і в Куньміні зокрема іноземцю досить легко знайти заробіток, особливо якщо ти іноземець англомовний. В самому Куньміні працює викладачами чи репетиторами англійської мабуть кілька сотень іноземців. Платять їм в середньому 150 юанів (188 грн) на годину, а при мізерних цінах на життя, це, погодьтесь, дуже непоганий заробіток. Кожного дня на сайті http://www.gokunming.com з’являється по кілька оголошень з вакансіями для іноземців в Куньміні. Перевага звісно ж надається вихідцям з англомовних країн, але головне, аби з англійською у вас було ОКЕЙ! А якщо у вас ще й диплом педагога, то теоретично вас загребуть в школу з руками й ногами.

    З іншої сторони в Куньміні немає моря чи жодної іншої придатної для плавання водойми, а ми вже так давно скучили за цим заняттям, що аж пищимо як хочемо на море.

    Тому ми постарались обрати “золоту середину” – якщо встигнем знайти роботу до кінця дії візи, тоді залишаємось, якщо ні – вперед на Лаос! Ми запостили оголошення на gokunming.com, мовляв двоє хороших, розумних, красивих англомовних українців не проти попрацювати на вас місяць-другий за відповідну оплату, постійно моніторили даний сайт на підходящі оголошення з вакансіями, писали мейли імовірним роботодавцям… але так нічого окрім роздачі флаєрів знайти не встигли.

    Тож вибір зроблено! Лаос!
    Автострада вела нас невисокими горами на південь, то петляючи вліво-вправо, то пірнаючи тунелем в нетрі якоїсь скелі, то виринаючи високим мостом над прірвою. Далеко внизу поміж густої зелені час від часу виднілись рисові тераси

    (more…)


  7. З останнього

    Грудень 14, 2012 by Bogdan

    А тим часом ми вже 9 днів як покинули Піднебесну й зараз перебуваємо у В’єнтьяні – столиці Лаоської народно-демократичної республіки. Спочатку кілька днів побули в прикордонному з Китаєм місті Луанг Намта, про наші пригоди там ще обов’язково напишемо. А потім наш нетбучик знову поламався й показав нам чорний екран, тож ми вирішили їхати прямісінько в столицю й ремонтувати його тут.

    Й ось у В’єнтьяні, коли всі підручні способи ремонту були вичерпані, я врешті відніс ноут на ремонтний сервіс, й залишив там на добу, щоб професіонали перевірили, що все таки з ним сталось. І от сьогодні ми з Зіною приходимо в сервіс, нам виносять нетбук – працює. Питаю в майстра:
    – Що з ним було?
    – А ХЗ, – відповідає, – як тільки ви пішли вчора, він знову почав працювати, й помилку нам відтворити так і не вдалося.
    Тож ремонт обійшовся нам безкоштовно, але комп’ютер так і норовить перестати працювати в будь-який момент. Тож якщо ми знову зникнем з ефіру на кілька днів, не переймайтесь – це ми просто без засобу для зв’язку.

    Щодо Лаосу, то ми про нього ще напишемо багато, бо писати направду є що. Зараз скажу лише, що це ну дуууже цікава країна, лише моря не вистачає, а кількість західних туристів тут, як виявилось, зашкалює.

    А зараз не забудьте пристебнути ремні безпеки! Бо скоро буде завершення про наш Китай…