Коли ми дістались Сучави була вже ніч… тож ми чемно дочекались нашого хостера в макдоналсд (зранку ми дізнались, що фортеця була в 10 хвилинах від того місця, але дорога через парк де нема освітлення, і сама фортеця не підсвічується. Але, якщо оцінити розмах робіт з реконструкції освітлення буде вже скоро). Напевно, якби ми знали, що фортеця так близько то повалились би туди і серед ночі… 🙂

тож з макдаку нас забрав хостер, відвів до себе і сказав, що нас попереду чекає вечірка з ним його дівчиною і друзями. Вечірка так вечірка хто ж проти гарної вечірки. Тим більше проти вечірки в чужому місті і в чужій країні. До вечірки нас чекав приємний сюрприз у вигляді пляшки напівсолодкого місцевого вина на 5 осіб. Вино було клеве.

…. щойно піймала себе на думці, що думаю англійською, а вже потім перекладаю на укр. бр-р-р-р..

Вечірка по-румунські. Невеликий зала з мякими диваньчиками літерою п навколо столу по периметру зали + пуфіки навколо невеличких столів перед диванами, шматок простору по середині метрів 8 квадратних (як виявилось для танців) + діджей з пультом + стійка бару і пара стільців. За столи можна ще було втиснути кілька людей, але бажаючих доєднатися до гульбану було значно більше. Вечірка виявилась клубною дискотекою з міксованою румунською музикою (переважно румунською) якій вправно підспівували місцеві дівчата. Можливості говорити не було взагалі, єдиний варіант кричати на вухо співрозмовнику чи показувати на жестах. Було весело і гучно! На хату повернулись біля другої години ночі. І це тільки ми з хостерами, рашта продовжувала гульбан. Я вже й забуло коли так з розмахом відривалась в ніч з неділі на понеділок. Отак.

Ранок починався важко. напевно це давався в знаки важкий день понеділок)