Куньмін! Прогулянка містом

Грудень 2, 2012 від Zina

Zina

Ранок був світлий і сонячний. Наш намет, розставлений серед бамбукової зарості біля маленького каналу в Куньміні, з першими теплими сонячними променями почало огортати запахами китайських парків.


За час подорожі Китаєм ми вже звиклись з думкою про справжню китайську безпосередність. Особливо це стосується туалетного питання. Де захотілося – там і присілося. Тому всі парки, паркани і канави біля автострад пахнуть однаково. Ясно що таке амбре пришвидчувало наші збори, але зовсім не заважало місцевим жителям плавати в каналі поруч з нашим наметом.
Відчувши кращі аромати Китаю ми пішли полювати на китайця, що вчив в школі географію і зможе показати на карті міста, де в біса ми знаходимось.

Півтори години пішки і, вкрай стомлені, ми падаємо поїсти в місце, яке в результаті стало нашим улюбленим. Про те що ж таке неймовірне ми їли в цій їдальні пообіцяв написати окремий кулінарний пост Богдан…

Знайшовши місце для ночівлі ми пішли вештатись сучасним центром міста – даунтауном. Тут висотки стоять на висотках і висотками підганяють. Окрім офісних центрів і шопніг молів, бутіків і гламурних ресторанів тут можна побачити зовсім незрозумілу карту прямо серед пішохідної вулиці. Ще одне підтвердження того що з географією в китайців великий пробіл.

Поруч карти стоять гарненькі, кольорові китайські ворота.

Втиснуті тут серед скла, металу та міжнародних брендів вони виглядають дивно. Саме біля них працюють вуличні масажисти. Більшість з них сліпі.

Окрім сліпців прямо на вулицях масаж роблять в цілій купі масажних салонів розкиданих по всьому місту. Та ми жодного разу не скористались їхніми послугами. Ми чекаємо на тайський масаж.

Як велику місцеву екзотику знайомі українці показали нам магазин де продають російські продукти і сувеніри.


До хмарочосів майже в притул розташовані старі квартали Куньміня.

Двоповерхові житлові будиночки, звісно, перероблені на сучасний лад. Тут переважно сувенірні крамниці чи заклади громадського харчування.

На фоні скляних блакитних хмарочосів особливо виділяються зарослі травою старі, вислані черепицею, дахи.

Вузеньку проїжджу частину цих кварталів займає пташиний ранок. Його легко знайти орієнтуючись на голосне радісне цвірінькання зовсім не знайомих нашому північному вуху співочих горлянок.

Пернатого друга можна придбати разом з кліткою і всім іншим устаткуванням.

Крім птахів тут можна знайти й безліч інших тварин. Наприклад вибрати кота з розпродажу. Власниця цього котячого безумства дуже хотіла спинити мою фотосесію, та кілька кадрів в нас є.


З собаками і іншими дорогими створіннями тут поводяться обережніше.


В більшій пошані рептилії, амфібії і риби.


Нам в серця запали акваріуми з мешканцями моря.

Цілі ряди різноманітних живих коралів, підсвічених кольоровими лампами, виставлені на продаж.

Сам пташиний ринок, як і ринок в Києві, поступово переходить в ринок усіляких сувенірів, антикваріату і локальну барахолку. Серед натовпу китайців, що хаотично вештаються тут, відчуваєш себе майже як вдома.

Якщо пройтись ще трохи далі на південь, можна дійти до реставрованих старих будинків. Тут все чисто вилизано і гламурно. Охайні дерев’яні різні рами на вікнах і дорогі магазини з сувенірною продукцією.

Для туристів вздовж дороги для фотографування поставлені спеціальні скульптури китайців.

Тут ми знайшли і явно стару будівлю схожу на фотрецю з кам’яним першим поверхом де тепер продають дуже дороге каміння і вироби з нього. Для нас так і лишилось загадкою, що ж було тут раніше. Одна з версій – буддійський монастир, інша ворота в місто, або ж чийсь палац.

Ціни на вітринах за маленькі різьблені фігурки починаються від тисячі юанів, зате можна безкоштовно дивитись на старовинні інструменти для обробки каменю.


Туристична вулиця з обох боків впирається в дві пагоди, схожі як брати близнюки. Колись біля них були монастирі, але зраз це просто західна і східна пагоди.

Якщо вірити інтернету пагоди побудовані в кінці восьмого чи на початку дев’ятого століття коштом місцевого губернатора. На вершині пагод були встановлені мідні труби, що мали співати від сильного вітру.

Співів ми не чули, і в середину не потрапили – на обох архітектурних шедеврах висять здоровенні замки. На цій оптимістичній ноті і закінчилась прогулянка містом.


Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *