Пірін. день 2

Листопад 9, 2011 від Bogdan

Bogdan

зранку ми вирушили вздовж струмка, потрохи піднімаючись вгору гарним чистим лісом

 

і врешті вийшли на полонину (щоправда в болгар такого поняття немає, їхнє “планіна” означає “гора”)

тільки побачивши притулок Спано Поле, я зрозумів, що вчора на роздоріжжі потрібно було повертати вліво, а не вправо

Spano Pole

цього дня нашою метою було дійти до підніжжя Віхрена. шлях пролягав на північ повз Старопільські озера, над якими починався основний хребет г. Гранітен – г. Хвойнатий Верх – г. Віхрен і далі

струмки тут ще не встигли розмерзнутись від нічних морозів:

сонце підіймалось все вище, й стало так тепло, що, як говорив той, чиє ім’я не називають: “українські жінки почали роздягатися” аж до термухи

по мірі підйому ландшафти з трав’яних почали переходити в трав’янисто-сніжно-кам’яні

доходимо до перших озер

що може бути краще за обід з видами Пірінських озер

а оцей плакатик ввігнав мене в легкий ступор. звідки взятися рибі в озерах вище 2000 м, з яких стікають лише гірські струмки?

наша ціль на даний момент – підніжжя найвищої вершини масиву – Віхрен (2914 м), досягнувши якої, залежно від снігового покриву ми мали вирішити на місці, чи підійматись на вершину. ми вже досягли основного хребта. на фотографії нижче вершина Гранітен (2669 м). маркована стежка обходить гору справа, а потім падає на кілька сотень метрів до хижі Віхрен.

тут треба зробити відступ і розповісти про специфіку маркування маршрутів на Піріні. марковані стежки тут прокладені від хижі до хижі, які в свою чергу розташовані на відстані 4-6-годинного переходу одне від одної. але для переходів зі своїм наметом ці стежки не надто зручні, бо потрібно падати до хиж надто низько, а кожна зайва сотня метрів вверх-вниз неприємний тягар, якщо в тебе на плечах важкий рюкзак.

з півдня Гранітен виглядає досить полого й складаться враження, що зліва його неважко протраверсувати. на карті стежки там немає, але все ж траверс з такого ракурсу видається не надто складним

тож ми бадьоро залишили стежку й рушили ліворуч

з перемички Гранітен з горою Георгіца ми вперше бачимо Віхрен власними очима

снігу на ньому не надто багато, тож ми вже прикидаєм шлях на вершину. але до нього реба пройти ще дві вершини.

траверс Гранітена на цій висоті не видається можливим – скелі під кутом градусів 70, але вище виглядає пологіше, тож ми починаємо підйом по кам’яним розсипам, схожим на  Горганські. та по мірі підйому пологіше не стає, починають закрадатись сумніви в правильності прийнятого рішення… а раптом на північній стороні повно снігу? дотепер ми ходили тільки по південним… тим більш сонце вже котиться до низу… залишаю Зіну з рюкзаками, щоб піднятися й розвідати чи можливий траверс на північну сторону. по каменюках дострибую (без ноші по ним й справді можна стрибати, тоді як з важким рюкзаком пересуваєшся дуже повільно в повній концентрації, намагаючись втримати рівновагу на часом слизьких, а то й живих каменюках) майже на вершину, звідки видно протилежний схил і ..розумію, що мене туди навіть вовки не заженуть, тим більш з дружиною. снігу на північному схилі немає, але не тому, що він розтав, просто схил настільки крутий, що сніг на ньому не затримується. імовірність, що ми на ньому теж не втримаємось надто велика, щоб продовжувати…

в горах варто вчасно визнавати свої помилки… ми повертаємо назад. на мапі це місце – другий червоний квадратик.

швидко, поки не стемніло, спускаємось синьо-жовтим маркуванням в засніжений цирк

біля озера Муратово розкладаємо намет (другий синій квадратик на карті)…

далі буде…


  1. Zina коментує:

    До цього потрібно додати, що спуск навіть тим жовтим маркером був далеко не подарунком. Спуск ми почали коли сонце вже сідало і до низу дійшли в повній темряві (якщо не брати до уваги місяць). А оскільки це північний схил, то глибина снігу місцями була по п’яту точку (що ми мали змогу бачити, на наше щастя. тільки по слідах попередніх невдах) + зверху сніг ставав слизьким і я таки один раз навернулась (на моє щастя прямісінько на дупу)))))

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *