Пірін. пролог

Листопад 9, 2011 від Bogdan

Bogdan

в цьому пості http://wj.in-love-travel.com/?p=154 я вже писав, що ледь не головною метою в Болгарії був гірський масив Пірін. але через снігопади перед нашим приїздом і взагалі не надто льотну погоду ми по приїзді обмежились горою Вітоша. потім нам так і не вдалося піти в гори в Македонії через брак часу, оскільки безвізовий режим між нашими країнами лише до 31 жовтня.

до Піріна ми їхати не збирались, вважаючи сезон сходжень завершеним, але доля розпорядилася інакше..

в Македонії наш маршрут описав майже коло (про це я ще постараюсь написати) , виїхати з країни ми збирались в напрямку болгарського міста Благоєвград, що знаходиться на північ від Піріна, а далі знову на північ в Софію. але один з наших водіїв, який хоч і провіз нас всього кілометрів 20, порадив туди не їхати, оскільки дороги там погані і машин мало. краще їхати північніше трасою Скоп’є – Софія, або південніше – перетинати кордон на стику Болгарії, Македонії і Греції. Щоб не їхати дорогою, якою вже проїжджали, ми обрали південний шлях.. і не прогадали.

так ми потрапили в містечко Санданскі, про яке вже писала Зіна. а оскільки містечко знаходиться біля південних відрогів Піріна, ми побачили, що сніг з його схилів (принаймні південних) практично зійшов, лише на Віхрені (найвища вершина) ще була біла шапка. Прогноз погоди був позитивний, сонечко гріло, як в вересні, тож ми вирішили не гаяти часу на рівнині 😉

далі ми залишили частину наших речей в невеличкому готелі, яких тут предостатньо (курорт все ж таки), закупились провіантом і вже під вечір рушили в гори. доїхали маршруткою до сусіднього села Ліляново, пройшли ще кілометри 2 дорогою на північ і розбили табір в непомітному з дороги місці…


  1. Yulcia коментує:

    молодці! все дуже цікаво! я вами мега пишаюсь) Юльця

  2. ТомоВік коментує:

    Ви для мене…ну просто як герої з казки!Несамовиті мандрівники! Круті, капець!

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *