Похід на лаоський ринок

Грудень 23, 2012 від Zina

Zina

Вештаючись від країни до країни з цікавістю досліджуєш об’єкти які несуть на собі печатку місцевого колориту, ті де можна доторкнутись до справжнього народного життя в його незаплямованій туристичними послугами красі. Для нас таким показовим місцем стали продуктові базари. Тут є можливість хоча б на мигах поспілкуватись з місцевим населенням, ознайомитися з кулінарною традицією, поїсти, розважитись і, звісно, подивитись на всілякі незвичні штуки. Тож Лаоський базар в Луан Намта.


Почати варто з того що базарів є два. Перший – ранковий, починає роботу на світанку а закінчує годині о четвертій-п’ятій. Другий – нічний, він відкритий для клієнтів з сутінок і до десятої години вечора, правда на ньому переважають вже готові продукти, які їдять не відходячи від каси. Це ринок для лінивих – тих кому сьогодні не хотілось готувати вдома.

Найдивніша страва місцевого нічного базару – солодкі прозорі глевкі штуки, схожі на шматочки кольорового желатину, що плавають в здоровенних банках з різними рідинами: каламутно-молочною, жовтуватою, рожевою. Ці желатинові кульки і палички нагадували ікру якихось фантастичних тварин типу телепузиків і покемонів чи набір для фарбування волосся в дівчат з сайлор муну. Поруч стояли запаковані порції цього ж діла – маленькі надуті кульочок з кольоровим асорті замотані зверху резинкою. А ні тоді, а ні досі в мене жодного разу не виникло бажання спробувати що ж воно за диво.

На ранковому базарі можна подивитись з чого ж насправді готують їжу лаосці. В тутешній кухні дуже багато зелені, яку продають прямо з землі великими і не дуже оберемками. Вагами на ринку воліють не користуватись – рахунок іде на пучок, штуку, в’язанку чи кульок.

Порівняно з Китаєм вибір фруктів менший, зате все те що продають з землі вирощене десь неподалік в екологічно чистих умовах. Ціни відповідні як для місцевих. Хоча для охочих є імпортовані китайські фрукти.

Одна проблема продавці як один виказують стійке небажання віддавати здачу. А якщо й дають то на пару тисяч менше ніж потрібно і треба сперечатись і разом з продавцем загибати пальці на руках рахуючи кожну тисячу. Спочатку здавалось, що в сільські бабусі просто не в ладах з математикою, але оці “нелади” чомусь почали повторюватись майже кожного разу й виключно зі знаком мінус.

Окремо стоять ряди з рисом. Рис який завгодно від сніжно-білого до темно-попелястого, окрім рису з круп присутня лише кукурудза.

З неочікуваних продуктів на ринку були: в’язанки летючих мишей і насаджені на палку оберемки живих жаб,

мертві фазани і невідомі нам дикі пухнасті звірі

шашлик зі щурів

в’ялені жаби

заморожені набори для барбекю

якісь незрозумілі волохаті патички, по ідеї їх ріжуть на салат

і гори таких же незрозумілих корнеплодів

М’ясо курей чи качок тут продають в ще живому вигляді. От вони бідолахи призначені на з’їдіння.

Навколо м’ясних столів, звісно, тусуються місцеві собаки і зграї мух. Продавцям доводиться цілий день махати гілками над купами їдла, щоб всяка погань на нього не покусилась. Від цього м’язи на руках у всіх накачені і блискучі від поту. Зразу відчуваєш себе на фестивалі бодибілдингу.

Крім м’яса продають пакетики з кров’ю і жовчю. Такий собі рай для цивільних вампірів.

Поруч курей плавають в резервуарах живі риби. Оцих сомів, ми набравшись сміливості їли потім в столиці, коли святкували отримання Тайської візи. Ціна – 16 грн за кіло.

Багато лаосців харчуються на ринку. Для них виставлені цілі ряди готових до вжитку страв – переважно смаженого м’яса невідомого походження.

Після шашлика з щура м’яса нам не хотілось і ми пообідали недорогою місцевою лапшею, а з собою забрали повний наплічник зрозумілих місцевих фруктів

Незрозумілі фрукти нам теж хотілось спробувати, але можливості дізнатись процедуру вживання не було ніякої.

Цей ідилічний натюрморт обійшовся нашому бюджету в цілих 10 грн (5 – банани, 3 – ананас, 2 – невідомий цитрус, схожий на грейпфрут). Як ми не старались за цілий день з’їсти всю купу не вдалося.


  1. Роман коментує:

    Нічого собі гастрономічна екзотика! А шашлик із щура – то вже занадто:)

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *