про попрохайків

Листопад 18, 2011 від Bogdan

Bogdan

вони підбігають з простягнутою рукою до об’єкта, белькочучи собі під ніс щось нечленороздільне. очевидно словесна частина для них не надто важлива. іншою ж рукою вони непомітно общипують одяг жертви в пошуках чогось цікавого. маленькі замурзані циганчуки, як правило вони працюють по двоє чи по троє в центрі міста, де багато іноземців.

найгірше, що може зробити об’єкт в такому випадку, це дати їм те що вони хочуть. таким чином він по-перше підтримає попрохайну мафію, а по-друге викаже місце знаходження свого гаманця, що ой як необачно.

 

спершу проти цих маленьких нахаб ми застосували тактику ігнору, яка непогано зарекомендувала себе в аналогічних ситуаціях в Грузії: просто йти далі, навіть не глянувши на попрохайка, робити вигляд, що його просто не існує, уважно пильнуючи при цьому всі свої кишені.

 

на Балканах цей матод не пройшов..

 

побачивши, що я не звертаю на них увагу, циганчуки тільки інтенсивніше почали общипувати мій одяг. ніякі слова на зразок “No!”, “Hands off!”, “Відвали!” не дали жодного результату..

Єдине, що допомагає в такій ситуації, голосно рявкнути на них: “Fuck off!!!” Попрохайки-щипачі різко зупиняються, ображено вигукують “Fuck you” у відповідь і йдуть шукати наступного об’єкта..

урок англійської пройшов успішно…


Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *