Posts Tagged ‘кулінарне’

  1. Як ми їли дуріан

    Квітень 6, 2013 by Zina

    На тропічних деревах ростуть два типи колючих їжаків. Це джекфрути, чи більш звична для нас назва – плоди хлібного дерева, і дуріани. Поїдаються вони відповідно хліб до обіду, а дуріан – як один з найсмачніших і найвишуканіших десертів. Існує, правда, один суттєвий недолік того десерту – аромат, що викликає в незвиклих до нього людських організмів нестримний блювотний рефлекс. Через це з фруктом навіть добре замотаним в пакети вас не впустять в державні установи, готелі і ґестхауси. Ми довго тримали себе в руках і обходили дальньою дорогою цю суміш горіхово-вершкового смаку з запахом скунса і цибулі. Та прийшов час, і ось нарешті ми дозріли до того щоб спробувати цей фрукт.

    (more…)


  2. Переїдання манго

    Лютий 14, 2013 by Zina

    В Кампоті на улюбленому ринку нас чекала несподіванка – з’явилось багато стиглих м’яких жовто-помаранчевих манго. Закономірно зі збільшенням пропозицій ціна на природні кулінарні шедеври впала майже в два рази. Звісно ми не могли встояти.
    (more…)


  3. Дорога з Лаосу в Камбоджу і основи кхмерської кухні

    Січень 11, 2013 by Zina

    Несподівано для себе одразу після Болавен плато нам і ще двом автостопщикам з Бремена спинилась камбоджійська машина. Водій запропонував довести нас аж до Пном Пеня, тож ми вирішили, що то знак з небес. Німці вийшли на повороті до улюбленого бекпекерського місця “Чотири тисячі островів”, а ми слухали про непересічну долю нашого водія на фоні кривавої історії Камбоджі, й трохи вчили кхмерську мову.

    (more…)


  4. Про китайську кухню без матюків

    Грудень 3, 2012 by Bogdan

    Чи знаєте ви китайську кухню? Ні, ви не знаєте китайської кухні… Китайська кухня з самого Китаю виглядає неосяжною. Здається, тут місяцями кожного дня можна їсти інші страви і все одно залишиться щось неспробуване. Та якби там не було, в нас вже встигли скластись певні смаки й полюбитись певні страви, про що й буде ця оповідка.

    (more…)


  5. Поговоримо про вино

    Жовтень 4, 2012 by Zina

    Минулого разу Богдан говорив, що грузинський стіл не можливий без хліба. АЛЕ! Хліб це рівно половина справи. Друга неодмінна складова – вино. Якщо стіл без вина, жоден порядний грузин за нього взагалі не сяде,.. Неочікувано для себе ми досиділи в Грузії до часу збору винограду, й звісно, маємо розповісти про місцеве виноробство детальніше.

    (more…)


  6. Чурчхела – стратегічні запаси і дитячі солодощі

    Вересень 27, 2012 by Zina

    Ці солодощі запам’ятались нам ще з минулого приїзду в Грузію, і вже тоді в нашу свідомість закрадались думки, а чи не навчитись робити їх самостійно. І от зараз в Ґеорґіцмінду прийшов сезон збору винограду й виготовлення справжньої чурчхели.

    (more…)


  7. Пісня про ХАШ!

    Вересень 13, 2012 by Zina

    О ХАШ, души армянской порожденье
    ти економии виденье
    и призрак дивной простоты!
    ти с чесноком подобен чуду
    и, я кривить душой не буду,
    раз испитав такой екстаз
    решусь навряд ли еще раз
    отведать сее откровенье!

    Богдан вже згадував про цей, не побоюсь такого слова, шедевр кавказької кухні, більш того перший раз ми зачули про нього ще два роки тому. Тоді водій, що нас віз, схвильовано закотив очі й сказав: ХАШ-Ш-Ш-Ш. А потім примружившись розказав, що їсти його треба з самісінького ранку в ресторані на березі озера Карі, випити горілочки й ще день відпочивати. Бо ХАШ то не просто їжа, то ПРОЦЕС! Тож ми були заінтриговані до втрати свідомості таким рекламними трюком, і ось, через два роки ми стоїмо на цій землі обітованій ХАШу… й проходимо повз заповідний ресторан й твердо йдемо далі. Година пізня, а ще до Єревану треба доїхати… Тож не звертаючи уваги на солодкувато-м’ясні запахи, що висіли в повітрі й завзято лоскотали нам ніздрі, йдемо вниз дорогою.

    (more…)


  8. Винно-м’ясний день народження!

    Червень 14, 2012 by Zina

    Найцінніше що лишається після відвідин чергової країни – нові, чудові, неймовірні друзі. Саме в такій компаніі я святкувала свій день народження.
    За грузинською, а особливо, кахетинською традицією таке святкування не могло обійтися без шашлику та вина. Всі секрети приготування шашлику вивідав Богдан, й тепер береже як зіницю ока.

    В Грузіі за столом така традиція: перший тост п’ють за Бога, а вже починючи від другого – за іменинника. Тост за юбіляра починає тамада, він каже поздоровлення, чокається з винуватцем, й випиває свій келих обов’язково до дна. Після того каже наступний, чокається, випиває. Й так роблять всі хто п’ють. Останнім підіймає келих той за кого пили, каже урочисте дякую й, нарешті, стомленою рукою, підносить й собі чарку до вуст.

    Наступний тост – за батьків, потім за братів, потім за всіх інших родичів починаючи від найстарішого покоління. Далі за друзів та за предків… Тож всім кому гикалось, кажу – було чого. 🙂

    Всі п’ють за столом вино. Наливають повний келих, в якому десь 100-150 мл й допивають до кінця за кожним тостом. Послаблення можливе для жінок, старих та малих.
    Тож непристосовані організми дуже скоро випадають осадом. 🙂

    P.S. А тим часом в нас черговий раз поламався комп’ютер. В очікуванні нового вінчестера ми будемо далі поза зв’язком. Продовження розповіді десь за тиждень. Наступний стіл накривають в містечку Багдаті, куди ми вуришаемо прямо зараз 🙂


  9. Поговоримо про лаваш

    Червень 7, 2012 by Bogdan

    Без чого неможливо уявити українську кухню? Правильно! Без хліба!
    Але грузинську кухню без хліба уявити ще неможливіше!

    Тож сьогодні ми поговоримо про те, як приготувати традиційний грузинський вид хліба – лаваш.

    (more…)


  10. Хачапурі і горіхова фабрика

    Березень 24, 2012 by Zina

    Погулявши по Тбілісі і надивившись на суцільнозасніжені гори навколо вирішили ми рванути назад в Туречину. Сказано – зроблено. Склались і поїхали як і завжди автостопом. Водієм другої вантажної автівки яка нам спинилась виявився Георгій з Тбілісі. Грузія казкова країна: кожен третій таксіст – професор, а от Георгій, який знає п’ять мов і насправді архітектор, працює дальнобійником…

    На наше: “ми їдемо в Туреччину”, він сказав: “Канешно поехали”, “Я тебя так довезу, что тебе тоже приятно будет”))). Але перед Туреччиною треба завантажитись в Зігдіді. Ну Зігдіді так Зігдіді! Ми там все одно ще не були.

    Отак ми потрапили на фабрику по переробці ліщинових горішків (фундуків). По дорозі Георгій влаштував нам справжню дегустацію грузинських хачапурі. Вони ж в кожному регіоні різні – тож треба спробувати всі! Взагалі слово “хачапурі” дослівно означає “хліб з сиром”. В нашій культурній програмі були: (more…)