Posts Tagged ‘міста’

  1. Бюрократичні процедури карабаського МЗСу розбавлені фотографіями Степанакерту

    Вересень 26, 2012 by Zina

    Процедура на кордоні проста і спокійна: дядя міліціонер в картузі типу аеродром та формі радянського покрою подивився наші паспорти, зняв з них ксерокопію й віддав назад. Разом з паспортами ми отримали невеличкий папірець, схожий на відривні клаптики з саморобних об’яв на ліхтарних стовпах, з адресою Міністерства закордонних справ в Степанакерті. Там потрібно отримати трохи більший папірець – дозвіл на перебування в країні.

    (more…)


  2. Про море в Грузії і місто Батумі

    Серпень 26, 2012 by Zina

    Тож після Вірменії ми поїхали на море… відпочити поніжитись й нарешті поплавати. Переповнені такими думками доїхали до колись невеличкого села Кобулетті. Зараз, в звязку з курортним сезоном тут непроштовхнутись: як в Криму здаються найменші приміщення, курники й ліжка на балконах. Замість прапорів на всіх будинках вивішуються кольорові рушники й купальники. Ну, і звісно, вечірні кафе-клубо-диско з псевдоживою музикою, які завзято волають різноманітні пісні наввипередки хто голосніше.
    Але на відміну від рідної неньки тут вихід до моря вільний й всі десять кілометрів пляжу не стоїть жодного паркану, а на людей які напинають намет біля моря дивляться.. з посмішкою…

    (more…)


  3. Курорт вірменської мінералки Джермук

    Липень 19, 2012 by Zina

    Середина літа. У Вірменії панує нестримна спека, що в Єревані та інших містах, розташованих в низинах, не вщухає навіть вночі. Не маючи виходу до жодного моря, вірмени їдуть або в сусідню Грузію, покупатись в солоній воді Чорного моря, або з головою занурюються в Севан, або підіймаються вище в гори.
    Колись гірським курортом всесоюзного значення в якому відпочивали від тридцяти тисяч людей що сезону у Вірменії був Джермук. Окрім м’якого клімату відвідувачів приваблювала гаряча мінеральна вода, біля джерела якої і побудоване місто.

    (more…)


  4. Ляльково-пряничний Сигнахі

    Липень 4, 2012 by Zina

    Під ногами цокотить бруківка. Над бруківкою по обидва боки стоять гарненькі як цукерка двоповерхові будиночки. Жовті ворота свіжого дерева з чорними кованими елементами, прикрашені зеленим виноградним листям та червоними трояндами, відкриваються кудись в глиб подвір’я.
    На вершечку фонтану стоїть маленький олень з точеними ніжками і ріжками. Нижче нього спокійно перебирає ногами запряжений в карету кінь. Так на перший погляд виглядає місто Сігнахі.


    (more…)


  5. Кутаісі. Місто політичних амбіцій

    Червень 23, 2012 by Zina

    “Крести на куполах – ключи от рая…”

    Столиця Колхіди, куди колись приплили за Золотими Руном аргонавти, вже два роки знаходиться в центрі культурологічного скандалу, причиною якого вважають політичні амбіції теперішнього президента Грузії.

    (more…)


  6. Життя-буття в Боржомі. Наметні будні й давні мрії

    Травень 30, 2012 by Zina

    Міський парк Боржомі притягує до себе відвідувачів знаменитою лікувальною водою, купою дитячих атракціонів, канатною дорогою та оглядовим колесом з якого видно все місто. Для нас зовсім несподівано на цілий тиждень парк став повноцінним СПА курортом.

    Перше що впадає в око одразу за воротами – худорлявий, антикварний фотограф в справжньому циліндрі й з пташкою на рукаві, такий само зелений як і його фотоапарат.

    (more…)


  7. Як там Грузія? – Будується!

    Травень 18, 2012 by Zina

    Відсидівшись в Тбілісі ми рванули на батьківщину вина і шашлику в сонячну Кахетію. Правда, шашлику ми так і не спробували,.. але це вже наші проблеми, доведеться їхати ще раз 🙂 Водій їхав в Телаві, ну і ми в Телаві. Столиця Кахетії – сам Бог велів починати дослідження зі столиці. Але нашого захвату драйвер не розділив:
    – Ой, не знаю, що ви там побачите… Там самі руїни. – Похитав головою він.
    Я почала в швидкому темпі перебирати в пам’яті всі останні новини: війни не було, землетрусу не було… Звідки ж руїни.
    – А чого так? – Здивовано питаємо.
    – Реконструкція і реставрація. Добре що ми з родиною живемо не в центрі. Зараз ми в місто і не потикаємось. Ви краще приїдьте в жовтні, тоді якраз все мають закінчити. Гарно буде.

    (more…)


  8. Хасанкейф. Історія, якої скоро не стане

    Травень 13, 2012 by Bogdan

    Всі, з ким ми балакали про наші плани відвідати Мардин, відразу ж на словах продовжували наш маршрут до Хасанкейфа, немов це було щось, що само собою розуміється.
    Звісно ж про Хасанкейф ми нічого не знали, тож лише кивали головою: так-так, аякже. Звучала ця назва як англійська Hasan cave – печера Хасана. Хто такий Хасан? Й гадки не маю! Оскільки ім’я арабське, мабуть один з послідовників пророка Мухамеда. Проте гугл на запит Hasan cave не видавав нічого путнього. Тож на запитання, чи їдемо ми в Хасанкейф, й далі кивали: так-так, аякже! Хоч навіть не уявляли, де це.
    Так було аж поки на карті я не помітив крихітне містечко Hasankeyf на березі Тігру. Оскільки воно було саме нам по дорозі, тепер ми могли твердо сказати: їдемо!

    (more…)


  9. Мардин. Місто голубів, повітряних зміїв і арабської архітектури

    Травень 3, 2012 by Zina

    Ось, оповитий легендами і освітлений весняним сонцем, перед нами вставав Мардин. З автостради місто нагадувало житло диких бджіл, з домами, схожими на маленькі коробочки сот, що щільно туляться одна до одного. А нагромадження цих малесеньких будиночків вкупі було схоже на вулик, що розсівся на пагорбі.


    (more…)


  10. Джізре. Частина друга.

    Квітень 30, 2012 by Bogdan

    З Ширнаку в Джізре ми повернулися ще засвітла, тому вирішили прогулятися й зацінити місцеві древності, які не встигли побачити зранку.

    (more…)