Posts Tagged ‘дорога’

  1. Казахстан: степ, солончаки, верблюди і запах нафти

    Жовтень 17, 2012 by Zina

    Тиждень тому ми залишили Астрахань й рушили на схід до кордону з Казахстаном. Дорогу оточували по-осінньому жовті дерева, з яких пориви вітру зривали кольорові листочки й кидали нам під ноги. Дорога, яка за всіма прогнозами мала бути жвавим міжнародним трактом, виявилась напрочуд порожньою. Але, перескакуючи з машини в машину, ми дістались до понтонного мосту перед останнім великим російським селом на нашому шляху – Красним Яром.


    (more…)


  2. Наш паром на Кіпр

    Лютий 10, 2012 by Zina

    Турок на паспортному контролі подивився на наші паспорти й почав щось рахувати на газетному папірці… Довго рахував потім показав 7 пальців. Ріно стільки днів у нас залишилось в Туреччині по поверненні з Кіпру.

    Паром мав відпливати о півночі, а насправді відчалив о першій… На борту вітав аромат шкарпеток, несвіжої їжі й цигарок.

    (more…)


  3. спортивно-паромне

    Лютий 8, 2012 by Bogdan

    Судячи з усього, в Туреччині “право по знайомству” не менш розповсюджене ніж в Україні.

    Ще тиждень тому ми заходили в цей же офіс по продажу квитків на пароми й вийшли ні з чим.
    І от ми познайомились з турком, який знає турка, і… вуаля! Квиток для двох на Кіпр в кишені 🙂
    Відправлення через дві години.
    Звісно ж на шару 🙂

    А поки сидимо вгостях й дивимось мегаважливй баскетбольний матч між  турецьким “Ефесом” і грецьким “Олімпіакосом”. Турки поки програють.

    Взагалі всі турецькі чоловіки, яких ми зустрічали, завзяті вболівальники. На першому місці звісно ж футбол, хоча баскетбол теж має багато прихильників.

    Що цікаво. всі турки незалежно від місця проживання вболівають за одну з Стамбульських футбольних команд. Варіанти тільки три: Галатасарай, Бешикташ і Фенербахче. Таке враження, що в справжній футбол грають лише в Стамбулі, решта команд лише для декорації.

    А тим часом треба йти збиратись. Якщо раптом на паромі буде інтернет, запостимо фотографії з наших останніх подорожей. Якщо ж ні, то до зустічі на острові 😉

     

    АААААААА! За 16 секунд до кінця матчу турецький гравець зрівняв рахунок чудовим трьохочковим кидком…

    П.С. Турецька команда все одно програла…


  4. Про турецькі дороги

    Лютий 4, 2012 by Bogdan

    Відрізок дороги від Аланії до Ташуджу – 255 км вузенької гірської дороги: круті повороти, різкі підйоми-спуски, постійні серпантини й, як обов’язковий атрибут, провалля обабіч дороги. Нас про нього колись попереджали, як про дуже небезпечну й страшну дорогу. Пам’ятаю, ми тоді відповіли, що обов’язково поїдемо.

    Поруч зі старим шляхом в розпалі будівництво автостради: то тут то там в схилах гір видніються отвори тунелей, часом під’їжджаємо до відрізків добротного товстого і широкого асфальту.

    Наступні дві фотографії, хоч і фотались з вікна автівки, дещо ілюструють розмах будівництва.

    Схили зрізані підкутом приблизно 45 градусів рівнесенько, мов ножем. На фотографії не видно, але зрізи досить великі, мабуть метрів 50-80 висотою.

    Одразу видно, будують не для того, щоб бюджет розпиляти, а щоб автостопщики могли комфортно їздити… ну в тому числі 🙂


  5. Як козаки в Ташуджу човен шукали

    Лютий 4, 2012 by Bogdan

    В містечко Ташуджу ми їхали з єдиною метою – знайти транспорт на Кіпр. Кіпр, як відомо, острів, автостопом туди не заїдеш, а от МОРЕСТОПОМ можна спробувати 🙂

    Від Анталії туди кілометрів 380 в основному серпантинною гірською дорогою. Тож приїхали ми вже в темноті. Чемно дякую водію, відкриваю дверцята, й тут їх ледь не вириває поривом вітру. Вітрюган ледь не ураганний, холодрига на дворі, а прогноз обіцяв сонечко, метеорологи шоб їх…

    Ну, що ж робити, для початку йдемо в порт шукати ймовірний вечірній паром. А де тут порт? Ось вказівник ліворуч, але ліворуч іде три різних дороги, яка з них наша незрозуміло. Обертаюся, щоб запитати в місцевих, що йдуть позаду. Проте не встигаю нічого сказати: вони вітаються англійською й починають самі розпитувати, що ми шукаємо. Хлопці виявились дуже понятливі й розторопні, справжні молодчинки! Завели нас в офіс мореплавної компанії, де продаються квитки на паром. Виявилось, він сьогодні буде, але квитки по 60 лір (270 грн) з пасажира. Продавці тут звичайні клерки, й торгуватись з ними сенсу немає.

    Подумали ми й вирішили, що не настільки вже нам той Кіпр і потрібен, щоб тратити на доїзд до нього  половину місячного бюджету. Тим більш хлопці запросили до себе в гості, тож ми й погодились.. В той вечір ми ще добряче погуляли, кочували від гостей до гостей, навіть на святкування дня народження потрапили 🙂

    А наступного ранку розпочали пошуки – раптом хтось своїм човном плистиме в потрібному нам напрямку й буде такий ласкавий взяти нас із собою..

    (more…)


  6. Лікійський шлях. День другий.

    Грудень 31, 2011 by Zina

    Після ночівлі над Феніке на початку шляху, знову зкочуємось вниз до  моря до дороги яка йде назад в Демре. Поки йдемо заїдаємо свій невдалий похід в гори апельсинами і бубликами… і радіємо що з кожним метром вниз до моря стає все тепліше. Ловим машину і їдем назад в Демре.
    (more…)


  7. Середземноморський автостоп

    Листопад 23, 2011 by Bogdan

    навіть якщо трафіку практично немає, сумувати на турецькому автостопі все одно не доведеться) якщо не зупинилась перша машина – через 15 хвилин зупиниться друга)

    далі просто підбірка фотографій з автостопу майже безлюдною в цей період дорогою від Фетхіє до долини Кабак. більша частина фоталась однією рукою, іншою вчепившись за поручні вантажівки

    (more…)


  8. Пірін. пролог

    Листопад 9, 2011 by Bogdan

    в цьому пості http://wj.in-love-travel.com/?p=154 я вже писав, що ледь не головною метою в Болгарії був гірський масив Пірін. але через снігопади перед нашим приїздом і взагалі не надто льотну погоду ми по приїзді обмежились горою Вітоша. потім нам так і не вдалося піти в гори в Македонії через брак часу, оскільки безвізовий режим між нашими країнами лише до 31 жовтня.

    до Піріна ми їхати не збирались, вважаючи сезон сходжень завершеним, але доля розпорядилася інакше.. (more…)


  9. Про дорогу та інше.

    Листопад 1, 2011 by Zina

    З Охріду до Бітоли де нас чекала вписка було зовсім недалеко, але як то іноді буває спочатку ми довго пішки вибирались на край міста, а потім стирчали на трасі. Нам була потрібна всього одна машина і от, коли ми вже обговорювали, куди йти спати прямо напроти на обочині чи йди трохи ближче до гір в кінець села, нам спинилась машинка з двома мусульманами, які без напрягу довезли нас до повороту на Бітолу.

    (more…)


  10. Дорога в Софію

    Жовтень 21, 2011 by Zina

    Ну, по-перше, по дорозі з Бухаресту з нас таки на автостопі скачали гроші, не багато отримав: хотів 12 лей з кожного отримав 10 всього і не отримав гуд-бай. (10 лей = 3$. Таксі по місту коштує від 1.39 лей за км, що написано прямо на машинах тож дали ми йому не багато).
    По-друге. після цього перед тим як сідати в машину Богдан почав питати чи це ок, що в нас немає грошей.