Життя-буття в Боржомі. Наметні будні й давні мрії

Травень 30, 2012 від Zina

Zina

Міський парк Боржомі притягує до себе відвідувачів знаменитою лікувальною водою, купою дитячих атракціонів, канатною дорогою та оглядовим колесом з якого видно все місто. Для нас зовсім несподівано на цілий тиждень парк став повноцінним СПА курортом.

Перше що впадає в око одразу за воротами – худорлявий, антикварний фотограф в справжньому циліндрі й з пташкою на рукаві, такий само зелений як і його фотоапарат.


По праву руку від нього на дебелій брилі рожевого граніту поруч намальовані прапори дружніх держав – України та Грузії. Як виявилось наш колишній президент Віктор Перший приїздив в гості попити води і урочисто відкрити разом з Мішею єдиним і неповторним центральну алею парку. Хоча, що саме вони відкривали мені не відомо, бо червоні сливи з давніми потороченими стовбурами, що ростуть на цій алеї явно посаджені ще за наказом Романових. Можливо президенти так само як і ми раділи безкоштовному вай-фаю на цій алеї, хтозна…

В блакитній галереї під скляним куполом заховався бювет з мінеральною водою Боржомі. Вся вулиця перед входом завзято продає грона порожніх пластикових пляшок різної ємності. Щоб всі охочі мали можливість набрати з собою води досхочу.


Блакитну галерею подекуди обплели квітучі ліани. Тому той, хто п’є Боржомі, насолоджується одночасно і смаком теплої води і солодким запахом квітів. Те, що вода тече теплою, було для мене великою несподіванкою. Все ходили шукати той краник з якого вона тече холодною.

А ще в парку був височенький водоспад поруч з дивною статуєю чи то Прометея, чи то волейболіста. Пишу “був”, бо після сильної грози кілька днів тому він зник. Мабуть злива змінила русло струмка, з якого живився водоспад, й тепер залишився лише самотній волейболіст…

Але наш курорт починається за три кілометри від бювету, які треба пройти вздовж мальовничої гірської річки. Кажуть в ній живе смачна дика форель, але відсутність відповідного спорядження завадила нам переконатись в цьому на власному досвіді.


Так виглядає остання переправа на шляху до курорту.

Моєю давньою мрією було поплавати в справжньому термальному джерелі. В місці де ніхто не слідкує за тобою, нема тітоньок в білих халатах з секундомірами й шаленої ціни за годину в басейні. Ці наївні мрії неочікувано збулись в Боржомі.


Ось він омріяний басейн з теплою сірчаною водою біля якого ми з усією можливою розкішшю провели в наметі цілий тиждень.

За час перебування сприводу будівництва басейну ми чули дві версії: 1. Басейн як і парк побудували Романові ще в кінці дев’ятнадцятого століття. 2. Басейн побудував невідомий грузин, якого прямо на місці будівництва з’їв ведмідь. Цікаво звідки пішла друга фолькльорна історія.


Найкращі часи – ранок і вечір. Ранок, коли ще нікого нема і, якщо пощастить, є сонечко то вилазити з теплої водички на яскраве сонечко справжнє задоволення. А ввечері, коли вже всі розійшлись, і, якщо пощастить, нема дощу, вода починає парувати й над басейном плаває хмарка легкого туману, вода видається ще теплішою а саме місце набуває містичного вигляду.

Єдине, що не додавало нам позитиву – дощ. Перші два дні вій йшов півтори години на добу, а наступні три дні по півтори години від не йшов. Плавати нам це не заважало, але вологі речі в вологому наметі почали потрохи тхнути пліснявою. Тож пообіцявши собі повернутись стільки разів скільки зможемо, ми дочекавшись рідкісної години без дощу, рушили на південь.


  1. trumko коментує:

    Привіт!
    Дякую за розповідь, дуже цікаво було почитати.
    І маю до вас запитанння )
    Я з друзями лечу в Кутаїсі у середині квітня, будему в Грузії тиждень. Маємо на думці заїхати в Боржомі. То невже там можна отак просто поставити палатку? А як з добиранням з Кутаїсі чи Тбілісі?

    дякую!

    • Bogdan коментує:

      Поставити намет біля басейну можна просто отак. Без проблем.
      Чи залишати намет на галявині, поки будете гуляти містом це вже інше питання. Ми залишали, жодних проблем не було, хоча останніми місяцями в Грузії не так спокійно як було раніше.
      Основний транспорт в Грузії – маршрутки. Є електричка Тбілісі – Боржомі, але вона їде дуже довго. Ну і звісно ж автостоп)
      Майте на увазі, що в квітні може бути прохолодно і мокро.. тут вже як пощастить.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *